Твір на теми (любу з них) : 1." доля людини у другій світовій війні " 2. " тих днів не змовкне слава " 3. " память серця про грізну війну " (українською мовою! )

пам’ять серця про грізну війну

слово «війна» завжди викликає у мене асоціації з кровопролиттям, стражданнями, холодом та голодом. друга світова війна, в якій брала участь 61 країна, а це приблизно 80 відсотків всього населення землі,   мала величезний вплив на долю людства.   воєнні дії відбувалися впродовж 40 місяців на територіях 40 країн. усього було мобілізовано 110 мільйонів чоловік по всьому світу. за весь період війни людські втрати досягли 50-55 мільйонів чоловік, з них на фронтах загинуло 27 мільйонів людей.

війна в пам’яті тих, кому довелося її пережити назавжди залишиться тяжким спогадом. багато книжок написано про цей тяжкий період історії. моїм головним джерелом інформації про події того часу служать телепередачі, фільми та книжки, а не розповіді моїх близьких, які на власні очі бачили війну.

мій прадід, наприклад, пройшовши всю війну і отримавши два поранення, ніколи не любив розповідати мені про те, що йому довелося пережити.  

перед святом дня перемоги мій прадід діставав свою фронтову шинель з безліччю медалей. він завжди мовчки, зі сльозами на очах дивився на свої нагороди. по його обличчю можна було здогадатися, де були його думки. інколи прадід починав розповідати якусь фронтову історію, але обривав свою розповідь на половині і ніколи вже її не продовжував.       я часто замислювався, чому він не розповідає мені про свої подвиги, про своїх бойових товаришів, про поранення. напевно тому, що він прагне назавжди позбутися тих тяжких спогадів. спогади про війну, це також спогади про загибель фронтових товаришів, про страждання дітей, про голод та холод. тільки тепер я розумію, що ці спогади були для нього дуже важкими.

я низько вклоняю голову перед подвигами людей. світла вам п’ямять та низький уклін!

татьяна,я давно хотел сказать что,с каждым днём вы нравитесь мне всё больше и больше. мне жаль что я не могу рассказать все которые я знаю,пел

бы тебе песни.но я рад что могу тебе дарить подарки,надеюсь они тебе нравятся.я тот день когда впервые увидел тебя!

поробуй написать сочинение под таким заголовком если так можно тебе: "наблюдение за эксперементом"

  я сегодня был так сильно удивлён увиденным что до сих пор не могу отойти.стоило мне только прийти в школу как вдруг я услышал из соседнего зала какой-то взрыв и почувствовал запах жжёной бумаги.я пулей метнулся в конец другого зала и чуть сердце моё не опустилось в пятки когда я увидел то во что поверить трудно.по середине зала на столике журнальном стояла непонятная посудина с чем-то дымящимся внутри,а вокрук столика два моих лучших друга.я не успел нечего сказать как они меня тут же перебили и сказали"васька,мы не специально".они всё рассказали мне в подробностях.рассказали о том как стащили кастрюлю со столовой,как напугали всех тем что будет большой взрыв чтоб все вышли из помещения и как тайком прокрались в кабинет .я хотел их поругать за то что они сделали,но потом подумал что всё равно кроме меня никто не узнает и спросил у них"а зачем вы это делали",на что они ответили"да просто хотели доказать тамаре васильевне что мы тоже знаем не лучше её,и можем так же делать большие взрывы,правдо,мы хотели чтобы она это увидела,увидела наш эксперимент".зато теперь мы знаем что такие ингридиенты которые были у нас смешивать нельзя"! мы втроём во всём признались учительнице,она нас поняла и простила,но добавила"немедленно вымоть пол, в зале от ваших опытов грязно стало! "радостные мы отправились к выходу из кабинета,радость от того что и эксперимент удался и наказание не такое уж страшное!